Анна Гін

Анна Йосипівна Гін народилася в Харкові 18 січня 1974 року. Закінчила середню школу, вищу освіту отримала за фахом «Вікова психологія». Працювала вихователем у дитячому садочку, пізніше — психологом у школі.

Одного разу, наприкінці дев’яностих, до школи завітали співробітники якогось передвиборного штабу й запропонували вчителям додатковий заробіток — розповсюджувати агітаційні листівки одного з кандидатів у народні депутати.

Побачивши одну з листівок, Ганна зі словами «о Боже, хто це писав?!» відредагувала тексти. Після вдалої кампанії того кандидата Гін запросили працювати в прес-службі губернатора Харкова — Євгена Кушнарьова.

У 2005-му, там же в прес-службі, її «помітив» Зураб Аласанія — журналіст і медіа-менеджер, який на той момент обіймав посаду керівника МГ «Об’єктив» у Харкові, а сьогодні є Генеральним директором Національної телекомпанії України. Аласанія запропонував Ганні Йосипівні зайнятися журналістикою.

З жовтня 2005 року Ганна Гін почала працювати на телебаченні кореспондентом відділу новин МГ «Об’єктив». Одночасно з цим вона вела власну колонку в газеті «Об’єктив-НО» («Невигадані історії Ганни Гін») і авторську програму «Народний об’єктив» (передача виходила на телеканалі «Симон»). Також Гін створила некомерційний он-лайн проект «Казки на ніч», у рамках якого харківські журналісти читали аудіоказки для малюків.

Не полишаючи роботи кореспондента новин, Гін продовжувала створювати авторські проекти. На Харківських каналах виходили її передачі: «Кухня новин» (проект, у якому журналісти готували обід і обговорювали тонкощі професії), програма для дітей та підлітків «Група подовженого дня», відеозамітки про мешканців харківського зоопарку «Зооліто», відеокурс самооборони «Не боюся» тощо.

У 2008 на екрани національних каналів вийшов документальний фільм Ганни Гін «Жорна». Стрічка розповідає про події 1932–1933 років у Харківській області. У фільмі зібрані спогади людей похилого віку, які пережили голод, будучи дітьми. Анна зі знімальною групою побували в кожному районі області та записали більше тридцяти історій. У «Жорнах» немає оціночних суджень або суб’єктивних висновків, навіть слово «голодомор» не звучить. Фільм показали у Канаді в місті Вінніпег, українська діаспора запросила Ганну на прем’єру. Зал аплодував автору стоячи.