Едіт Вортон

(24.01.1862 — 11.08.1937)Едіт Вортон — видатна американська романістка, авторка тринадцяти великих романів, найвідомішим із яких залишається «Епоха невинності». Завдяки цій книзі письменниця в 1921 році стала першою жінкою, яку було удостоєно Пулітцерівської премії.

Едіт Уортон народилась у Нью-Йорку, в заможній аристократичній родині. Дитинство і юність вона провела в Європі, де зійшлася з багатьма знаменитими письменниками того часу, в тому числі й із Генрі Джеймсом, класиком англо-американської літератури. В 1908 році, вже будучи відомою письменницею, вона покинула чоловіка і втекла до Франції, де почався її багаторічний таємний роман із Мортоном Фуллертоном, журналістом британської «Таймс».

У роки Першої світової війни Едіт Вортон працювала журналісткою «Таймс», майже постійно перебуваючи на лінії фронту. За самовіддану допомогу біженцям із районів бойових дій у 1916 році у ряд Франції нагородив її орденом Почесного легіону. До кінця днів Уортон жила у Франції, і лише одного разу — в 1923 році — відвідала США, щоб узяти участь у церемонії вручення їй почесного докторського ступеня Єльського університету.

Кілька книг письменниці вже в наші дні покладено в основу фільмів і серіалів, серед яких особливе місце займає блискуча екранізація «Епохи невинності», яку знято в 1993 році Мартіном Скорсезе з Мішель Пфайффер і Вайноною Райдер у головних ролях. Фільм цей зібрав величезну кількість престижних нагород і премій, та запорукою його успіху стали, перш за все, чудовий сюжет і майстерність письменниці.