Іда Ворс
Автор зовсім не бог, тим не менше, він, точніше, вона – одна у двох особах. У журналістському середовищі Іда Ворсстала легендою, частиною дивовижного вибуху талантів навколо часопису «ПіК», де вона пропрацювала з першого до останнього дня. У мистецькій тусовці Світлану Фесенко знають як сміливого графіка, ученицю академіка Андрія Чебикіна, яка виставлялася в найкращих галереях та ілюструвала десяток стильних книжок. І це одна людина. Представник покоління умовно «пост-сорокарічних», вона зачепила досвід і пізньої УРСР, і міжчасся «перебудови», і наївності перших років незалежності, і обох Майданів із їхніми ентузіазмом і подальшим розчаруванням.
У своїй першій пробі пера як прозаїка Іда Ворс ділиться ще одним досвідом: не стерпної легкості буття в «системі» вітчизняних неформалів. Люди, які знають Світлану/Іду зблизька, стверджують, що вона ще не вичерпала всі свої творчі іпостасі.