Нотатки під час подорожі від турецького кордону через Буковину, вздовж Східної та Західної Галичини, Сілезії та Моравії до Відня

Опис

Йозеф Рорер – статистик і краєзнавець, професор львівського університету. Його книга вийшла 1804 року у Відні. Українською мовою книга виходить вперше.

Нотатки Йозефа Рорера описують його подорож до Відня від Молдови через Буковину (зосібна й Чернівці) та Галичину, що відбувалася упродовж листопада 1802 – квітня 1803 року. Описи місять цінні об’єктивні ретроспективні дані про життя на Буковині та Галичині на початку ХІХ століття. Ідеться про економіку згадуваних земель, про ресурси, про необхідність їх раціонального використання. Його спостереження високопрофесійні, висновки стратегічні, націлені на реалізацію. Йозеф Рорер не лише аналізує актуальний стан різних сфер життя, а міркує над перспективами. Спостерігаючи за переважно злиденним життям буковинців, він одразу бачить не лише причини, а й вирішення, зокрема говорячи про необхідність гідромеліорації, агро- й лісомеліорації, про важливість правильного підходу до ведення сільського господарства, садівництва, про необхідність і можливість виходу на ширший ринок з допомогою мосто- і шляхобудування (зокрема велику увагу приділяє можливості створення нових водних шляхів). Автор згадує-фіксує багато гідронімів, топонімів, розповідає про людей та їхні звичаї у різних місцевостях, подає демографічні дані, торкається історії виникнення перших німецьких колоній, описує своє перебування в Чернівцях та інших містах, а також селах.

Звісно, враховуючи історичні обставини, зрозуміло, що Йозеф Рорер збирає і вивчає інформацію про землі, які на той час відносно недавно належали Австрії. Але не може не вражати у цьому випадку державна політика, яку він представляє, спрямована не на спустошення, руйнування, а на покращення умов життя, праці; у кожному міркуванні – чітке усвідомлення того, що кожна земля держави є складовою не лише її території, а й загального благополуччя. Механізми, які очевидні у «Нотатках…» Йозефа Рорера, залишаються досі актуальними. Це підходи до організації, господарювання, самоорганізації, відповідальності, які і досі можуть слугувати прикладом забезпечення порядку на різних рівнях існування людини – від особистісного, приватного і до державного.

Оскільки нотатки Йозефа Рорера першопочатково замислювалися як листи до друга, то оповідь не просто інформаційно насичена, а й містить емоційну складову, яка надає тексту звучання, властивого есеїстичному репортажеві. Тому книга Рорера має ще й художню цінність. Оповідь звучить живо і, на диво, по-сучасному. Уся подана в ній інформація важлива не лише з погляду історичного, але й як неоціненний досвід.

Видання охопить досить широку цільову аудиторію, адже подає інформацію, що охоплює різні галузі. Книга буде цікавою, історикам, архівістам, краєзнавцям, економістам, управлінцям, культурологам, етнографам, усім, хто пов’язаний з господарською діяльністю, хто цікавиться історією і культурою та просто любить літературу реального життєвого досвіду.