Оноре де Бальзак

(20.05.1799—18.08.1850)Оноре де Бальзак — видатний французький письменник, один із засновників реалізму в європейській літературі. Народився в Турі, в родині селянина з Лангедоку. У 1807—1813 роках навчався у Вандомському коледжі, в 1816—1819 — у Паризькій школі права, одночасно працював у нотаріуса писарем. Однак незабаром відмовився від юридичної кар’єри і присвятив себе літературі.

Після 1823 року Бальзак, наслідуючи літературну моду, опублікував кілька романів під різними псевдонімами в дусі «шаленого романтизму», які пізніше сам називав «справжнім літературним свинством». Лише в 1831 році у письменника виник задум «Людської комедії» — величезної серії романів і повістей, що змальовують картину життя сучасної Франції.

Бальзак вважав, що «Людська комедія» повинна стати художньою історією Франції — такою, якою вона стала після Великої революції. Цій праці письменник присвятив усе подальше життя. А іронічні «Бешкетні оповідання» писалися під час перепочинку між великими та серйозними романами протягом цілих п’яти років і користувалися величезною популярністю у читачів.

Ще за життя Оноре де Бальзак набув репутації одного з найвидатніших прозаїків 19 століття, а його книги вплинули на творчість таких великих письменників, як Чарлз Діккенс, Федір Достоєвський, Еміль Золя та Вільям Фолкнер.