Юзеф Лободовський

атажком – спочатку в Любліні, а потім у Варшаві – і запам’ятався неприборканим забіякою. Перед Другою світовою війною він був редактором лівих «пролетарських» часописів. Лободовський залишався під впливом революційних ідей, також демонстрував їх у своїй поезії та сповненій темпераменту публіцистиці. Однак реальність відносно швидко перевірила істинність пристрасно сповідуваних поглядів. У 1930-ті роки до Лободовського, що мешкав у Любліні, дійшли новини про жахливий голод в Україні. Автор, який провів частину дитинства на південному Кавказі, пам’ятав буйні лани пшениці, море фруктів, безліч птаства, коней і численну рогату худобу козацької Кубані. Тож 1935 року він вирішив нелегально – контрабандистським шляхом – перетнути кордон і з’ясувати, яким є життя під владою більшовиків. Той гіркий досвід поклав край його союзу з комуністами.

На еміграції в Іспанії «Лобо» (так його називали) зв’язався з радіо «Мадрид», що було безжальнішим до комуністів, ніж радіо «Вільна Європа». Твори безкомпромісного в політичних і соціологічних оцінках митця неможливо було надрукувати в Польщі. До листопада 1980 року в комуністичній Польщі зберігалася цензурна заборона на прізвище Лободовського. Ні інформація про письменника, ні його творчість практично не доходили до батьківщини.