Опис

Велика Тиша — назва, яка більше пасувала б кладовищу, ніж мальовничому волинському селу. Саме так думає киянин Олексій, збираючись із другом Федором у похід по цій загадковій місцевості напередодні свята Купала. Олексію цікаво подивитись на купальські обряди, тож він переконує Федора ще на кілька днів затриматись у селі — і з подивом дізнається, що тутешній люд по-справжньому боїться мавок, одмінків, перелесників та інших міфічних створінь, а особливо — привида Білої Панночки, яку зґвалтували багато років тому під час селянського повстання. Тоді бідолашна одягла весільне вбрання і втопилася в озері, а нині — мститься нащадкам своїх кривдників. Страх виявляється небезпідставним: напередодні свята у лісі знаходять зґвалтованою і вбитою красуню Улиту. Ні Федір, ні Олексій не мають алібі. Проте батьків покійної лякає не те, що вбивця може бути зовсім поруч і шукати нових жертв, а те, що їхня дитина, за місцевим повір’ям, перетвориться на мавку, адже померла незаміжньою.

Розгорнути

Відгуки

Максим (перевірений власник) – 28.07.2024

Багато чув негативних відгуків на цю книгу, тому й вирішив сам прочитати, щоб сформувати свою, особисту думку про роман.

В мене подвійне враження від книги. З одного боку сподобалась, з іншого ні. Трохи забагато всього.
Ця книга на любителів легкого читва з містичною перчинкою. Тому мені зрозуміло, чому багатьом читачам ця книга не зайшла.

Але задум сюжету дуже цікавий. Поєднання детективу з потойбічним мені завжди подобалось. Можливо автор не до кінця зміг розкрити свій намір, але намагався.

Щодо сюжету, мені він сподобався. Я люблю такі карколомні, динамічні сюжети. Й ця книга не виняток. Початок книги одразу захоплює. Почало віяти цікавими пригодами, таємницями,містикою.
Я навіть згадав, що в Україні, багато де є легенда про білу паночку. Тільки у Закарпатті я зустрічав три чи чотири різні історії.

В сюжеті дуже багато подій, й це витягує книгу в плюси, але одночасно це є мінусом.
Коли багато подій, не кожен автор може поєднати всі сюжетні лінії так, щоб не було нестикування.
Детективна лінія вийшла цікавою, атмосферною, наповнена зловісними та загадковими таємницями.

Як на мене, в книзі забагато дрібниць, які тільки послабили сюжет. Якщо у Кідрука дрібниці посилюють книгу, чи якусь сюжетну лінію, то у «Чорному весіллі» навпаки.

Цікаво було читати міфи та легенди про потойбічних створінь. Містична складова на висоті.

Книга читається легко. Але мова, було якесь відчуття, що писалось на скору руку. Мова не зачепила. Не було якогось занурення.

З великих мінусів, це персонажі та діалоги. Персонажі пласкі. Хоча й були цікаві герої, але до кінця не розкриті. Діалоги слабкі, якісь не справжні.
Підсумок.

Не дивлячись на мінуси, мені книга сподобалась. Легке читво на один раз, яке можна використовувати як перемикач між читанням других книг чи відпочинку. Можливо інші книги автора будуть сильнішими.