Опис
Християни, агностики, буддисти. Скопці, пастафаріани, атеїсти. Кришнаїти та мусульмани… З прадавніх часів люди шукають систему координат, яка не лише дасть відповіді на питання «життя, Всесвіту і взагалі», а й підтримуватиме їх протягом усього життя. І немає значення при цьому, у кого саме людина вірить — у Бога, Будду, штучний інтелект чи комунізм. Усі ці системи так чи інакше дають відповіді на основні питання людства та працюють за схожими правилами.
У книжці «Релігія має померти, або У кого ми повіримо після Бога» релігієзнавець В’ячеслав Агеєв пояснює, як релігії функціонують та як заробляють гроші, борються за владу, використовують психоактивні речовини і секс та як реагують на нові виклики, — від ЛГБТ та економічних катастроф до воєн і Сovid-19. Чому комунізм, попри найжорстокіші репресії, так і не зміг знищити релігію? Як щупальця конспірології проникають у людську свідомість і чому критичне мислення вимикається, коли йдеться про теорії змови чи про бойових комарів НАТО та рептилоїдів?
Зрештою, поговоримо про те, чи зможуть торжество науки, Штучний Інтелект і колонізація Марса побороти еволюційну «прошивку» та прибрати релігію з арени.
Розгорнути
Ігор (перевірений власник) –
Починав читати цю книжку я радше зі скепсисом, бо очікував творчій переказ Докінза чи Сагана. Але радий був помилитись.
Книжка радше відноситься до жанру поп-наук, ніж наукпоп, тобто попсового (або профанного, як сказали б релігієзнавці) в ній набагато більше. З іншого боку приємно було почитати в попсовому варіанті про зв’язок медитації, молитов, психоделіків і як це сформувало сучасний ландшафт того, що ми називаємо віруваннями і церквами.
І ось ця сама попсовість, як на мене, є головною вадою книжки. Незважаючи на багатство фактажу, жодного посилання на першоджерело, що в який момент викликає думку, “а чи не вигадав це автор”?
Так само в книзі, особливо в розділах з передбаченнями майбутнього дуже багато суб’єктивного.
З іншого ж боку, написана дуже простою мовою, дуже легко читається, достатня доза гумору присутня.
Як вердикт – простими словами про складну тему, але зі спрощенням самої теми.