Опис
Роман «Балада про співочих пташок і змій» є приквелом трилогії-бестселера «Голодні ігри». Історія, змальована в романі, відбувається за 64 роки до основних подій трилогії.
Під час повстання округів впливова родина 18-річного Коріолана Сноу втратила майже все. Єдиний шанс Коріолана повернути сім’ї минулу велич і заможність — стипендія на навчання в Університеті. Її отримає переможець в останньому шкільному проекті — менторській роботі з одним із трибутів, учасників Десятих Голодних ігор. Сноу за всяку ціну має здобути цю винагороду, хоча й має мізерні шанси на успіх. Підопічна Коріолана, харизматична Люсі Ґрей із Округу 12 — майстриня епатажу, проте аж ніяк не скидається на переможця. Та що ближче вони знайомляться, то більше зближуються. Чи вдасться юному Сноу знайти баланс між справжнім почуттям та жагою до перемоги, і чим доведеться заплатити за успіх?
Розгорнути
(1,559кб)
(3,256кб)
(4,612кб)
Стівен Кінг 
Сара Джанет Маас 
Віра Агеєва 
Макс Кідрук 
Голлі Блек 
Наталія Довгопол 
Володимир Станчишин 
Анджей Сапковський 
Сергій Жадан 
Сергій Плохій
Альона (перевірений власник) –
Гарна книга, прочитала за півтора дні, як і інші частини саги, але проблема в редакції книги, абсолютно безграмотно відредагована. В деяких моментах цілі речення здаються нелогічно побудованими. Місцями є російські слова, по типу «дрож» і тому подібні. Також в деяких реченнях не вистачає елементарних інтервалів між словами, вони просто зліплені до купи. Таке враження, що я читаю не перекладену і відредаговану книгу, а безкоштовний фанфік десь на просторах інтернету.
Оксана (перевірений власник) –
Коли я почала читати цю книгу, я геть нічого не памʼятала з фільму Голодні Ігри, тому імʼя Коріолан Сноу мені нічого не говорило. А отже, я не мала ніяких очікувань та упереджень.
Події цієї книги розгортаються за 64 роки до дій основної трилогії.
Голодні Ігри – це наче воєнні репарації: життя дітей з округів забирали у покарання за життя дітей Капітолію, що померли через зраду бунтівників.
Книга про час після повстання, але зі спогадами про голод та смерть. Сімʼя Сноу збідніла, але все ще вдає з себе багату перед іншими. Тому шанс стати ментором в 10 Голодних іграх розглядається ним як можливість кращого майбутнього, збереження власного статусу. Його трибутка Люсі Ґрей дівчина з 12 округа, що не віщує перемоги, але на що готовий Сноу заради перемоги та стипендії?
Мені розбивало серце від жорстокості до дітей трибутів з боку миротворців та людей. Деякі повмирали ще до початку великого шоу. Я не могла зрозуміти чим виправдана ця несправедливість та помста? Чому діти, які навіть не брали участь в повстанні мають розплачуватися таким чином за вчинки інших. Капітолійці вважали себе вищим класом, а людей з округів за диких тварин.
Голодні Ігри в цей час не мали такої популярності серед жителів Капітолію і навіть були їм неприємні. Але ніхто не виступав проти. Божевільна докторка і продюсерка Ґоул шоу, шукала способи збільшити залученість людей у Голодні ігри та звісно, в цьому їй допоміг Сноу. Хоч спочатку я мала певне співчуття та емпатію до Коріо, наче він дійсно став заручником обставин і не винен, але згодом я зрозуміла, що ні, він просто вдало виправдовує себе та свої вчинки.
Сноу однозначно, викличе у вас бурю емоцій. А вкінці ви захочете кричати від всіх емоцій (я кричала)
Я дуже прикипіла до Сеяна – однокласник Сноу, що розбагатів та переїхав до Капітолю з округу. Він мій приклад для наслідування, приклад протесту, бунтарства.
Люсі Грей мені дещо не вистачило, але я щиро насолоджувалась її піснями та почуттям гумору.
Та симпатія, що виникла між Сноу та Люсі могла дійсно зробити його кращим, якби він не був вже таким самозакоханим мудаком. В якийсь момент я хотіла, щоб Сеян і Люсі були парою, а їх життя мали шанс на майбутнє.
Ця книга підсвічує дуже багато проблем: класова нерівність, війна та помста, несправедливість, лицемірство, боротьба за свободу, вибір того.
Дуже раджу прочитати.