Книга бере участь у програмі єКнигаОпис
Тієї ночі почався кошмар. Батьків Люка вбили, а самого хлопця закинули в позашляховик та повезли в невідомому напрямку. Він приходить до тями в місці, яке називають Інститутом. Таке собі гетто для дещо… незвичайних дітей. Їх викрадають і тримають тут, наче піддослідних щурів. Директорка місіс Сіґсбі та співробітники цієї зловісної установи безжально «викачують» з дітей їхні телепатичні й телекінетичні здібності. Нова знайома Люка каже, що звідси неможливо втекти. Але він має спробувати…
Розгорнути
(1,355кб)
(4,440кб)
Стівен Кінг 
Артем Чех 
Тесс Ґеррітсен 
Макс Кідрук 
Катя Бльостка 
Володимир Станчишин 
Анджей Сапковський 
Аґата Крісті 
Лю Цисінь 
Сергій Жадан 
Сергій Плохій
Данило –
Інститут — місце, куди привозять викрадених і особливих дітей для того, аби потестувати й вичавити з них сили. Так сталось і з Люком, який у собі має телекінез.
Ця книжка стала в мене другою у творчості Кінґа. Сподобалися гачки, незначні деталі притаманні американській літературі, як-от згадка брендів.
При цьому спершу дратували матюки саме в цьому тексті (втім не матюкливі римовані вирази, уточнюю!) і фізіологічні подробиці: згадки сечі, гівна, блювотиння, втім потім вони виявилися такими собі пазликами у створенні гнітючої атмосфери; хоча концентрація її, на мою думку, була такою сильною, що не думаю, що візьмуся за перечитання цієї книжки.
Задум хороший, однак, гадаю, розповсюджений. Не вистачило мені якось динаміки — хоча це, так розумію, гачок для розкручування її надалі — та й у персонажах також не вистачило рельєфності: наприклад ті ж самі діти злилися мені один з одним здебільшого; хоча можливо так підкреслено їхню приналежність до однієї вікової групи; до того ж автором схоплено точно цей підлітковий психологізм.
Було, на мою думку, ще кілька моментів, уведених ніби під екранізацію. Але всупереч дечому (в цьому тексті написаному), що мені не сподобалося — загальне враження від книжки хороше.