Опис
У романі подано широкий соціальний зріз життя й побуту різних прошарків населення підросійської України останніх десятиліть ХІХ сторіччя. Головна героїня твору — проста сільська дівчина Христя — зазнає на собі усіх несправедливостей тої важкої пореформеної епохи, внаслідок чого її моральні устої ламаються, вона скочується чимраз нижче й нижче і зрештою гине. Для широкого кола читачів.
Розгорнути
(1,547кб)
(4,903кб)
Стівен Кінг 
Сара Джанет Маас 
Віра Агеєва 
Макс Кідрук 
Голлі Блек 
Наталія Довгопол 
Володимир Станчишин 
Анджей Сапковський 
Сергій Жадан 
Сергій Плохій
Данило –
Стиль Панаса Мирного пручався; не пускав спочатку; поготів, пам’ятаю враження після «Волів», коли сподобалось, але ТРЕБА було дочитати до понеділка; школа; кидати книжки не любив; але дотепер більше не хотілося читати цього автора. Цю ж книжку хотілося дочитати всупереч обсягові й відсутності там позитиву.
Бо роман підносить важливі теми, на мою думку. От, наприклад, назва роману в мене викликала досить однозначну асоціацію, втім також це — про людину, що тій ніде немає місця, як зазначає автор.
Коли починав читати — співчував головній героїні: книжка зображає страшні часи; взяти хоча б те ж саме розмивання себе перед {мsкl}, яке робило багато наймичок і до якого врешті-решт прийшла і Христя. З іншого боку напевно коли довго живеш у такому становищі — призвичаюєшся і знаходиш якісь особисті бонуси. Словом, дискусійно…
І таки «Повію», гадаю, потрібно розчитати. Бо потім ковталося так, що шкодував про відривання. Хоча певні моменти й схарактеризував як затягнуті, але така гарна мова, що навіть вони легко читалися. Після прочитання ніби відчуваю якесь подорослішання.
Книжка сподобалася.